Сьогодні, 22 липня 2025 року, Верховна Рада України завдала нищівного удару по незалежності антикорупційних інституцій, ухваливши поправки до законопроєкту №12414, які фактично підпорядковують Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Офісу генерального прокурора. Рішення, підтримане 263 депутатами, викликало бурю обурення серед опозиційних сил, міжнародних партнерів та громадянського суспільства, які попереджають, що це може зруйнувати одну з ключових реформ, необхідних для європейської інтеграції України.
Законопроєкт, офіційно названий «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану», на перший погляд здається технічним. Проте, за словами депутатки від «Голосу» Анастасії Радіної, до нього було внесено «токсичні» поправки, які перетворюють САП на «декоративну інституцію» та дозволяють генеральному прокурору повністю контролювати діяльність НАБУ.
Що змінює законопроєкт?
Законопроєкт №12414 надає генеральному прокурору безпрецедентні повноваження:
Доступ до всіх справ НАБУ з можливістю делегувати цей доступ іншим прокурорам.
Право видавати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ, а в разі їх невиконання — змінювати підслідність, передаючи справи іншим органам.
Можливість закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Виняткове право вирішувати спори про підслідність та самостійно підписувати підозри топпосадовцям.
Позбавлення керівника САП права входити до груп прокурорів, що фактично усуває його від ключових рішень.
Ці зміни, за словами НАБУ і САП, «остаточно знищать незалежність антикорупційної системи в Україні». Обидві інституції публічно закликали парламент не голосувати за законопроєкт, наголошуючи на його катастрофічних наслідках для боротьби з корупцією.
Політичний шторм у Раді
Голосування за законопроєкт супроводжувалося драматичними подіями в парламенті. Опозиційні фракції «Європейська Солідарність» та «Голос» намагалися зірвати розгляд, пропонуючи зняти документ з порядку денного. Їх підтримали лише 53 депутати — недостатньо для блокування. Далі опозиція пішла на радикальний крок, ініціювавши відсторонення спікера Руслана Стефанчука, який, на їхню думку, порушив процедуру, внісши законопроєкт на голосування. Ця ініціатива також провалилася, набравши лише 23 голоси. У відчайдушній спробі зупинити процес парламентарі заблокували трибуну, але Рада методично підтримала кожну поправку до законопроєкту.
Тінь російського впливу?
Голосування відбулося на тлі гучного скандалу. Напередодні, 21 липня, Служба безпеки України (СБУ) та Офіс генерального прокурора провели щонайменше 70 обшуків у працівників НАБУ і САП, звинувативши окремих співробітників у державній зраді, шпигунстві на користь Росії та корупційних діях в інтересах олігархів. Зокрема, затримали Руслана Магамедрасулова, одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, та співробітника елітного підрозділу «Д-2» Центрального апарату Бюро. СБУ також назвала причетним до російського впливу народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка, який, за даними слідства, був агентом ФСБ і наразі переховується за кордоном.
Ці звинувачення, однак, викликають сумніви. НАБУ заявило, що обшуки проводилися без судових ухвал, а звинувачення щодо ДТП, висунуті трьом співробітникам, стосуються старих інцидентів. Паралельно СБУ організувала позапланову перевірку стану охорони державної таємниці в НАБУ, скориставшись відсутністю керівництва Бюро, яке перебувало у закордонному відрядженні. САП стверджує, що СБУ отримала доступ до інформації про їхні негласні операції, що може поставити під загрозу поточні розслідування. СБУ відкидає ці звинувачення, називаючи їх «маніпулятивними».
Геополітичні наслідки
Рішення Ради має далекосяжні наслідки. Незалежність НАБУ і САП була ключовою умовою для підтримки України з боку західних партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Ці інституції, створені після Революції гідності 2014 року, стали символом боротьби з корупцією, яка довгий час підривала довіру до української влади. За інформацією джерел, близьких до дипломатичних кіл у Києві, посли країн G7 уже готують заяву з різкою критикою законопроєкту, а в кулуарах обговорюють можливе призупинення фінансової допомоги, якщо реформи будуть згорнуті.
Чому це важливо?
Для України, яка бореться з російською агресією, боротьба з корупцією є не лише внутрішньою справою, а й питанням національної безпеки. Послаблення НАБУ і САП може підірвати довіру громадян до влади та ускладнити відносини із західними союзниками, які вимагають прозорості в обмін на підтримку. У той час, коли країна залежить від міжнародної допомоги, цей крок виглядає як небезпечна гра, яка може коштувати Україні дорого.
