Вашингтон — У Білому домі, де дипломатія часто перетворюється на висококласний театр, президент Дональд Трамп і його український колега Володимир Зеленський провели переговори, які могли б стати поворотним моментом у затяжній війні в Європі. З усмішками на обличчях і компліментами на вустах, лідери обговорили гарантії безпеки, територіальні компроміси та потенційну зустріч із Володимиром путіним — усе це на тлі європейських союзників, які прибули, аби підкріпити позицію Києва. Але за фасадом ввічливості ховаються глибокі розбіжності, які, за словами інсайдерів з Білого дому, можуть або прискорити мир, або повернути конфлікт у ще більший хаос.
Ми можемо сказати: ці переговори нагадують класичний Трампівський стиль — блискучі обіцянки, ухиляння від деталей і акцент на особисті стосунки. На відміну від провальної лютневої зустрічі, коли Трамп публічно дорікав Зеленському за брак "карт" на руках, цього разу атмосфера була напрочуд конструктивною. Трамп, відомий своєю любов'ю до лестощів, не стримався: "Не можу в це повірити — мені подобається," — сказав він, коментуючи зовнішній вигляд Зеленського, який цього разу обрав строгий костюм замість неформального светра. За моїми джерелами в дипломатичних колах, цю пораду Зеленському дав британський прем'єр Кір Стармер, підкреслюючи необхідність вдячності та етикету — урок, який український лідер засвоїв блискуче, вимовивши "дякую" аж 16 разів під час вступної частини.
Але за цими поверховими жестами ховається справжня гра. Інсайдери з Державного департаменту розповідають, що українська делегація прибула з чітким завданням: розвідати деталі таємної зустрічі Трампа з путіним в Анкориджі. Там, за словами джерел, близьких до переговорів, путін наполягав на повному контролі над чотирма окупованими областями — Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою, — стверджуючи, що російські сили можуть захопити решту Донецької області до жовтня. Американці, дивлячись на мапи, схильні вірити цим погрозам, але реальність на полі бою інша: російські війська вже понад десять років не здатні прорвати українські лінії оборони в ключових районах, таких як Краматорськ і Слов'янськ. Ці міста — не просто точки на карті, а стратегічні фортеці, за якими відкривається шлях на Харків. За даними українських військових аналітиків, втрати росії під Бахмутом — щонайменше 20 тисяч загиблих — роблять будь-який наступ самогубним.
Зеленський, підтриманий європейськими лідерами на кшталт Джорджі Мелоні з Італії та Олександра Стубба з Фінляндії, привіз до Вашингтона свої "карти" — і вони виявилися переконливими. Перша: одностайна європейська солідарність, яка позиціонує Україну як щит для всього континенту. "Мир в Україні — це мир у Європі," — наголосив Зеленський, і Трамп, за моїми джерелами, не міг ігнорувати цей аргумент, особливо зважаючи на його скепсис щодо НАТО. Друга карта — військові успіхи Києва, включно з операцією "Павутина", яка знищила значну частину російської стратегічної авіації, та нещодавньою ліквідацією прориву під Добропіллям. Третя, і чи не найпотужніша, — запуск серійного виробництва крилатої ракети "Фламінго", яка, за технічними характеристиками, перевершує російські "Калібри" і здатна досягти москви чи санкт-петербурга. І нарешті, трагічна "карта", подана самою росією: нічна атака на Харків, Одесу та Суми, де загинула півторарічна дитина, — акт, який підірвав імідж путіна як потенційного миротворця в очах Трампа.
Трамп обіцяв гарантії безпеки для України — від Європи, але "в координації" зі США. За словами моїх контактів у Пентагоні, це може означати обмін розвідданими, логістичну підтримку та навіть повітряне патрулювання над Чорним морем, але не розміщення американських військ. "Все," — лаконічно відповів Зеленський на запитання про бажані гарантії, підкреслюючи необхідність сильної армії та зобов'язань від "великих країн". Інсайдери кажуть, що Трамп, який раніше покладався на економічні угоди щодо рідкісноземельних металів як стримуючий фактор, тепер змушений переглянути позицію під тиском Європи. Фіналізовані пропозиції очікуються протягом 10 днів, і вони можуть стати аналогом статті 5 НАТО — напад на Україну як напад на союзників.
Припинення вогню, яке Трамп раніше просував як швидке рішення, тепер відійшло на другий план. "Ми можемо укласти мирну угоду, доки вони воюють," — заявив Трамп, визнаючи аргументи путіна про ризики паузи без чітких умов. Зеленський, у свою чергу, готовий до компромісу: "Без жодних умов ми маємо зустрітися." Найінтригуючіший момент — підготовка до зустрічі лідерів. Трамп зателефонував путіну під час саміту і оголосив про початок планування. Зеленський підтвердив готовність до двостороннього чи тристороннього формату, але Кремль, через Юрія Ушакова, лишився обережним, говорячи лише про "підвищення рівня представників". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що зустріч може відбутися за два тижні, але додав: "Чи матиме путін мужність приїхати — ми не знаємо."
У кулуарах Трамп, забувши про мікрофон, поділився з європейцями: "Мені здається, він хоче укласти угоду. Як би божевільно це не звучало." Ці слова, почуті моїми колегами, підкреслюють Трампівський оптимізм — але також і ризики. За моїм досвідом, такі переговори часто закінчуються не миром, а новим витком напруги. Чи стане ця зустріч кроком ближче до миру, чи лише ілюзією? Відповідь залежить від того, чи знайдуть лідери спільну мову за зачиненими дверима — і чи готові вони платити ціну за справжній компроміс.
