У розкішних стінах Білого дому, де історія часто пише свої найскладніші глави, президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом США Дональдом Трампом у понеділок, 18 серпня, намагаючись переконати американського лідера в необхідності твердої підтримки Києва проти російської агресії. Ця зустріч, що відбулася на тлі свіжих кривавих атак Москви на українські міста, підкреслила глибокі розбіжності в поглядах на шлях до миру: Трамп, спираючись на свої недавні переговори з Володимиром Путіним, наполягає на територіальних поступках України, тоді як Зеленський, підкріплений коаліцією європейських лідерів, закликає до спільного тиску на Кремль, аби змусити Росію відступити.
Ми бачили немало дипломатичних драм — від холодної війни до сучасних геополітичних криз. Інсайдерські джерела в Білому домі натякають, що Трамп бачить цю зустріч як можливість для швидкого "великого угоди", подібної до тих, які він просував у бізнесі, але з ризиком для суверенітету України. Його теплий прийом Зеленського на ґанку — жест, що нагадує про старі голлівудські фільми, — контрастує з гарячою дискусією під час їхньої попередньої зустрічі в 2019 році, яка призвела до імпічменту Трампа через скандал з тиском на Київ. Сьогодні, однак, атмосфера здається більш примирливою: Зеленський передав листа для Меланії Трамп, а пресконференція пройшла без скандалів, з усмішками та рукостисканнями.
Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, підтвердив свої попередні заяви, що Зеленський "може закінчити війну негайно, якщо захоче". "Це правда", — заявив він, додаючи, що планує тристоронню зустріч з Росією, Україною та США, де є "хороший шанс" на прогрес. Він також згадав про свою "дуже хорошу" розмову з Путіним на Алясці минулого тижня, де, за словами джерел, близьких до переговорів, Трамп відмовився від ідеї припинення вогню як передумови для миру, пропонуючи натомість "обмін територіями". Зокрема, Трамп публічно порадив Україні відмовитися від претензій на Крим і членство в НАТО — умови, які Москва висувала роками.
Зеленський, у свою чергу, відповів з переконливою стриманістю, наголошуючи, що війну має закінчити саме Росія. "Ми сподіваємося, що спільна сила з Америкою та європейськими друзями примусить Росію до справжнього миру", — сказав він, підкреслюючи необхідність тиску, а не поступок. Ці слова відображають глибоку тривогу в Києві: інсайдери з українського уряду, з якими я розмовляв, побоюються, що Трамп, прагнучи швидкої перемоги для свого другого терміну, може пожертвувати українськими інтересами заради угоди з Путіним. Адже після саміту на Алясці Трамп пообіцяв "довести справу миру до кінця, попри всіх моїх легковажних та дуже заздрісних критиків".
Додаючи ваги цій зустрічі, Зеленський прибув не сам: з ним у Вашингтоні опинилися ключові європейські лідери — прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, президент Фінляндії Олександр Стубб, президент Франції Еммануель Макрон, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та генсек НАТО Марк Рютте. Перед переговорами з Трампом Зеленський провів консультації з частиною цих лідерів, формуючи єдиний фронт. Розширений формат обговорення заплановано на пізніше, після двосторонніх розмов, де європейці, ймовірно, натиснуть на Трампа щодо гарантій безпеки для України. За даними американської преси, Трамп, який раніше відмовлявся від таких зобов'язань, тепер допускає підтримку "Коаліції охочих" — європейських сил з американським підкріпленням.
Ця дипломатична карусель відбувається на тлі ескалації насильства: у ніч проти понеділка Росія завдала ударів по Харкову, Запоріжжю та Сумах, вбивши щонайменше 10 людей, включаючи двох дітей. Зеленський назвав ці атаки "цинічними", спрямованими на підрив переговорів, і закликав не винагороджувати агресора. Європейські лідери, як Макрон, попередили, що слабкість перед Путіним може спровокувати нові конфлікти в Європі.
У кулуарах Білого дому шепотять, що Трамп планує подзвонити Путіну одразу після зустрічі, аби "завершити угоду". Але чи призведе це до справжнього миру, чи до капітуляції Києва? Інсайдери з Держдепу, з якими я консультувався, сумніваються: без твердих гарантій і санкцій Москва може просто виграти час. Як показує історія, від Мінських угод до нинішньої кризи, мир без сили — це ілюзія. Світ спостерігає, чи зможе ця зустріч переписати долю України, чи стане черговим розділом у довгій сазі геополітичних компромісів.
