ПАРМА, Огайо — У місті, де рожеві фламінго стали більше ніж просто символом, крадіжка ще однієї семифутової статуї викликала хвилю обурення та смутку. У п’ятницю, 6 червня 2025 року, з перехрестя Бродв’ю-роуд і Сноу-роуд зникла культова статуя, присвячена чотирирічній Аві, онуці місцевого жителя Денніса Васко, яка живе з невербальним аутизмом. Цей злочин, що повторює схожу крадіжку минулого року, не лише образив громаду, але й змусив Парму замислитися над тим, як захистити свої символи в епоху, коли навіть благодійні жести стають мішенню. Поки поліція обіцяє знайти винних, а місто готує заміну, історія фламінго оголює глибші питання про громадську гордість і вразливість.
Символ, що об’єднує
Фламінго в Пармі — це не просто декоративні птахи. Їхня історія сягає 1960-х, коли пластикові фламінго стали символом кітчевого шарму передмість. Для Парми, міста з населенням 80 000, ці статуї стали талісманами, що втілюють стійкість і місцеву ідентичність. У 2020 році перша металева статуя з’явилася біля вивіски «Parma» в парку Ентоні Зіленскі, профінансована за рахунок пожертв на згадку про жертв раку молочної залози. У квітні 2025 року дві нові статуї, одна з яких — подарунок Васко для його онуки, були встановлені з надією зміцнити цей зв’язок. «Ава любить фламінго, — розповів Васко News 5. — Її радість від них — це те, що надихнуло мене пожертвувати 2000 доларів.»
Але радість тривала недовго. У п’ятницю статуя на Бродв’ю зникла, залишивши лише порожній постамент і розбиті серця. «Це відчувається як персональна образа, — сказав мер Тім ДеГітер. — Це не просто метал, це символ для дитини, для сім’ї, для нашого міста.» На X користувачі висловлюють гнів: «Хто краде фламінго, присвячене дитині з аутизмом? Парма заслуговує кращого», — пише @ParmaPride.
Дежавю крадіжки
Крадіжка 2025 року — не перша. У травні 2024 року інший фламінго біля вивіски «Parma» було викрадено трьома молодиками — Тейлором Полом Пупкевичем, Маркусом Ентоні Балуе та Девідом Россом Бураком. Зловмисники, спіймані на камерах, намагалися заштовхати статую до багажника, але покинули її пошкодженою. Усі троє визнали себе винними у вандалізмі, отримавши 180 днів умовного ув’язнення, які’ю до, 5000 доларів штрафу та 5000 годин громадських робіт, включаючи 2500 годин на підтримку організацій із боротьби з раком.
Ця справа, що набула розголосу, змусила Парму посилити захист статуй, але, як показує нова крадіжка, цього було недостатньо. «Ми живемо у світі камер, — зазначив ДеГітер. — Сховати восьмифутового фламінго важко.» Поліція Парми, відома своєю ефективністю, уже аналізує записи з камер на перехресті та сусідніх бізнесів, сподіваючись швидко знайти підозрюваних.
Державний представник Шон Бреннан, який спочатку вважав новину жартом, висловив розчарування. «Це не шкільний розіграш, — каже він. — Наші поліцейські змушені відволікатися від серйозних злочинів, щоб шукати фламінго. Це ганьба.» Бреннан, демократ, який активно просуває місцеві ініціативи, як-от визнання судака офіційною рибою Огайо, бачить у крадіжці виклик громадській єдності.
Чому фламінго?
Мотив крадіжки залишається загадкою. Дехто припускає, що це витівка випускників, адже червень — сезон шкільних випусків. «Це може бути дурний жарт, але я вже нікому не вірю», — зізнається Бреннан. Інші, як Васко, підозрюють цілеспрямовану злість. «Це зробили дитині, яка не може себе захистити, — сказав він. — Поверніть його, і ми забудемо.» Статуя, вартістю 500 доларів, має більшу сентиментальну цінність, ніж матеріальну, що робить злочин особливо цинічним.
Місцеві активісти на X припускають, що повторні крадіжки відображають ширшу проблему: брак поваги до громадського майна в передмістях, де дрібні злочини, як нещодавні пограбування в Парма-Гайтс, стають нормою. Проте ДеГітер відкидає песимізм, наголошуючи на силі громади. «Парма — це місто, де люди піклуються одне про одного, — пояснив він. — Ми не дозволимо кільком злодіям затьмарити наш дух.»
Плани на майбутнє
Місто не втрачає часу. Запасна статуя фламінго, що зберігалася на випадок надзвичайних ситуацій, буде встановлена на перехресті до кінця тижня. ДеГітер також оголосив про встановлення камери спостереження безпосередньо над новим фламінго, щоб запобігти подальшим крадіжкам. «Ми вчимося на помилках», — запевнив він.
Крадіжка припала на незручний момент: у 2026 році Парма святкуватиме 200-річчя, і фламінго стануть центральною темою святкувань. «Це буде яскраво, шокуюче, по-пармськи», — обіцяє ДеГітер, натякаючи на фестивалі, паради та, можливо, нові статуї. Місцеві бізнеси, як-от нещодавно відкритий Jimmy John’s на Бродв’ю, уже готуються долучитися до ювілею, сподіваючись на приплив туристів.
Васко, попри розчарування, зберігає надію: «Я хочу, щоб Ава знову побачила свого фламінго, — сказав він. — Я вірю, що поліція Парми зробить усе можливе.» Він закликав злодіїв здатися, попередивши, що затягування лише погіршить їхнє становище. «Ви образили ціле місто. Це не варте того.»
Глибший контекст
Історія фламінго у Пармі — це більше, ніж хроніка дрібних злочинів. Це розповідь про громаду, яка бореться за свої символи в часи, коли навіть невинні жести стають мішенями. Парма, як і багато передмість Америки, балансує між ностальгією за минулим і прагненням до оновлення. Зростання населення Клівленда, за даними перепису 2024 року, дає надію на економічне відродження регіону, але такі інциденти нагадують про виклики, з якими стикаються громади на цьому шляху.
Поки Парма чекає на повернення свого фламінго, місто готується до нових битв — за безпеку, за єдність, за право залишатися собою. «Фламінго повернеться, — обіцяє ДеГітер. — І ми будемо сильнішими.» Для Ави та тисяч інших жителів Парми ці рожеві птахи — не просто статуї, а символи надії, які ніхто не зможе вкрасти назавжди.
