Знайди те, що шукаєш у своєму місті

У серпні 1986 року, коли 27 повітряних куль здійнялися в небо над парком Вайс у Кантоні, мало хто міг передбачити, що цей скромний початок стане основою для однієї з найяскравіших традицій округу Старк. Сорок років потому Pro Football Hall of Fame Enshrinement Festival Balloon Classic, що відбудеться 25–27 липня 2025 року, готується прийняти понад 130 000 відвідувачів, пропонуючи барвисте видовище, яке поєднує ностальгію, інновації та дух громади.Морі Салліван, пілот повітряних куль із ліцензією 1982 року, був рушійною силою цього заходу. У 1985 році, коли фестиваль Pro Football Hall of Fame уже вирував подіями, Салліван побачив можливість додати щось нове — доступне і безкоштовне для всіх. «Фестиваль мав Велику параду, але решта подій, як-от модний показ чи урочиста вечеря, були елітарними, з квитками, що швидко розкуповувалися», — згадує Салліван, якому в серпні виповниться 79. Його бачення полягало в тому, щоб зробити свято інклюзивним, і повітряні кулі стали ідеальним рішенням.Виконавча директорка фестивалю Дженіс Мейєр спочатку поставилася до ідеї скептично. З обмеженим персоналом і щільним графіком, до якого в 1984 році додали Ribs Burnoff, вона вважала, що ще одна подія стане тягарем. «Переконати Дженіс було моїм найбільшим досягненням», — сміється Салліван. «Її нервове посмикування обличчя стало легендою. Я досі дивуюся, як мені вдалося її заспокоїти».Перша Balloon Fiesta 1986 року стала тріумфом. Барвисті кулі, що гойдалися в небі, зібрали юрбу, яка радісно спостерігала за новим видовищем. З того часу подія, перейменована на Balloon Classic, стала невід’ємною частиною фестивалю, переїхавши в 1991 році до кампусів Kent State Stark і Stark State College у Джексон Тауншип, де більший простір дозволив розширити масштаби.Сороковий політ: Що нового в 2025 році?Цьогорічний Balloon Classic, спонсорований Aultman, обіцяє бути грандіозним. Понад 40 повітряних куль візьмуть участь у п’яти запланованих польотах 25–27 липня, за умови сприятливої погоди. Ранкові запуски о 6:30 ранку щодня та вечірні о 18:00 25 і 26 липня створять незабутнє видовище. Для тих, хто хоче відчути себе пілотом, польоти на прив’язаних кулях доступні за 15 доларів для дітей 6–12 років і 25 доларів для дорослих, а діти до 5 років літають безкоштовно.Родзинкою стане шоу Night Glow 25 липня о 21:00, коли повітряні кулі, закріплені на землі, засяють завдяки пальникам, нагадуючи гігантські ліхтарі. Вдруге поспіль відбудеться світлове шоу дронів о 21:45 25 і 26 липня, де 500 безпілотників виконають хореографічну повітряну виставу. «Це як феєрверк, але з технологічним шармом XXI століття», — каже Білл Сміт, комісар округу Старк і багаторічний учасник заходу.Фестиваль також пропонує забіг Up, Up & Away 5K о 8:00 26 липня, феєрверк о 22:00 того ж дня, а також зону їжі, ремісничих продавців і розваги з 16:00 до 22:00. Музична програма включатиме виступи Q92 DJ Nikolina, Karissa Ella та New Wave Nation. Нова VIP-подія Soaring Soiree, організована спільно з The Canton Culture Collective, запропонує ексклюзивний доступ до поля, необмежену їжу та напої за 125 доларів для дорослих і 50 доларів для дітей.Еволюція традиціїBalloon Classic не завжди був таким масштабним. У 1989 році затори, спричинені напливом відвідувачів у парку Вайс, змусили організаторів перенести подію на інші вихідні. «Почесні гості не могли дістатися до Громадського центру через пробки», — згадує Салліван. Переїзд до Джексон Тауншип у 1991 році дозволив залучити більше куль — на піку їх було 72 — і розширити програму. У 1993 році з’явилося шоу Night Glow, у 1995 — Jackson-Belden Food Fest & Fireworks, а в 1997 Салліван запровадив командні перегони для пілотів.Білл Сміт, який отримав ліцензію пілота в 1988 році, називає Balloon Classic унікальним. «Це як виліт зі стадіону», — каже він, порівнюючи подію з іншими ралі в США. «Жоден інший захід не зрівняється з організацією та видовищністю». Сміт, який нині виконує роль диктора на полі, разом із Салліваном залишається душею фестивалю, хоча обидва продали свої кулі. Цього року син Сміта, Біллі, буде серед пілотів, продовжуючи сімейну традицію.Спадщина, що здіймається в небоBalloon Classic — це більше, ніж фестиваль. Це історія про те, як наполегливість однієї людини та підтримка громади можуть створити щось вічне. «Ми хотіли подарувати людям радість», — каже Салліван, який цього року повернеться як голова журі змагань. Для округу Старк, де футбол і повітряні кулі стали символами єдності, цей захід залишається маяком спільноти, що приваблює покоління.Коли кулі здіймуться в небо в липні, вони нагадають про мрію Саллівана та про те, як один сміливий крок може змінити все. Для тих, хто прагне долучитися, деталі доступні на https://business.cantonchamber.org/event-calendar.

У неділю, 27 липня 2025 року, коли сонце опускатиметься над пишними фонтанами та мармуровими статуями Італійського культурного саду, звуки опери та грація балету наповнять повітря, повертаючи Клівленд до його багатої культурної спадщини. Захід «Опера в італійському саду», що триватиме з 18:00 до 19:30, об’єднає Клівлендську оперу, танцюристів Клівлендського балетного театру, а також запрошених зірок із Нью-Йоркського балету та BalletMet Columbus. Ця подія, що відроджує традицію оперних концертів 1930-х років, є не лише святом мистецтва, але й свідченням незламного духу громади Клівленда, яка плекає культурне розмаїття в епоху цифрових викликів.Розташований на мальовничому бульварі Мартіна Лютера Кінга-молодшого за адресою 990 East Blvd, Італійський культурний сад є перлиною Клівлендських культурних садів — ланцюжка з 34 меморіальних парків, що вшановують етнічне розмаїття міста. Заснований у 1930 році італійськими іммігрантами, сад у стилі епохи Відродження з його колонадами та фонтанами століттями слугував місцем єднання громади. «Це місце, де історія оживає, — сказала Джойс Маріані, виконавчий продюсер заходу, в інтерв’ю Cleveland.com. — Концерт приваблює людей різного віку, від дітей, які відкривають для себе оперу, до пар, які шукають романтичного вечора».Мистецтво в гармонії з природоюЦьогорічна програма обіцяє захоплюючу суміш оперних арій і балетних виступів. Клівлендська опера, відома своєю відданістю популяризації класичної музики, представить добірку італійських шедеврів, таких як арії з «Травіати» Верді та «Богеми» Пуччіні, виконані місцевими талантами та запрошеними солістами. Клівлендський балетний театр, не плутати з Клівлендським балетом, додасть витонченості завдяки хореографії, створеній спеціально для саду. Гості з Нью-Йоркського балету, одного з найпрестижніших колективів світу, та BalletMet Columbus, відомого своїми інноваційними постановками, підсилять програму, привносячи до Клівленда рівень майстерності, гідний сцени Метрополітен-опери.«Це унікальна подія, — зазначила Маріані. — Спокійна атмосфера саду дозволяє музиці та танцю торкатися сердець у спосіб, який неможливий у традиційних театрах». Безкоштовний вхід на загальну галявину заохочує відвідувачів приносити стільці, пледи та кошики для пікніка, створюючи невимушену, сімейну атмосферу. Для тих, хто бажає бути ближче до сцени, зарезервовані місця доступні за 37 доларів через сайт operaitaliangarden2025.eventbrite.com. Дегустація вин від Little Italy Wines, що включає келихи п’ємонтського Барбера та тосканського К’янті, додасть вечору нотку італійського шарму.Спадщина та сучасністьІталійський культурний сад, спроектований як данина італійській культурі, має глибоке історичне коріння. У 1930-х і 1940-х роках італійські іммігранти, багато з яких оселилися в районі Little Italy, влаштовували тут оперні концерти, що приваблювали тисячі слухачів. Ця традиція, відроджена в 2007 році, стала щорічним святом, яке, за даними Cleveland Cultural Gardens Federation, щороку відвідують до 5000 осіб. Сад, з його мармуровими бюстами Данте і Верді, залишається символом внеску італійсько-американської громади, яка, за даними перепису 2020 року, становить 6% населення округу Каюга.Цьогорічне святкування відбувається в момент, коли Клівленд прагне зміцнити свою репутацію культурного осередку. Лише за місяць до події аеропорт Клівленд Гопкінс відсвяткував своє 100-річчя прольотом літаків Другої світової війни, а в сусідньому Брук-Парку триває будівництво нового стадіону Cleveland Browns вартістю 2,4 мільярда доларів. Проте культурні ініціативи, такі як «Опера в італійському саду», нагадують, що душа міста лежить у його здатності об’єднувати людей через мистецтво. «Це місце, де Клівленд дихає історією та надією», — сказав місцевий житель і постійний відвідувач заходу Марко Вітале, чий дідусь співав у саду в 1940-х.Виклики та стійкістьОрганізація події не обійшлася без труднощів. Нещодавнє попередження ФБР від 27 червня про кібератаки Scattered Spider на авіаційну галузь, включаючи постачальників у Клівленді, підкреслило вразливість місцевих інституцій. Хоча сад не є прямою мішенню, організатори посилили безпеку онлайн-платформ для продажу квитків, співпрацюючи з Eventbrite, щоб захистити дані відвідувачів. Крім того, дощі, що обрушилися на Північно-Східний Огайо в червні 2025 року, змусили організаторів підготувати запасний план із перенесенням події до сусідньої школи Майкла Вайта в разі негоди.Безкоштовна парковка біля школи Майкла Вайта та обмежені місця вздовж бульвару Іст додають логістичних викликів, і відвідувачам радять приїжджати раніше. Проте ці труднощі не затьмарюють дух події. «Це про те, щоб зібратися разом, — сказала Маріані. — У саду кожен відчуває себе частиною чогось більшого».Погляд у майбутнєПоки Клівленд готується до вечора музики та танцю, «Опера в італійському саду» є маяком культурної стійкості. У місті, яке пережило економічні потрясіння та нещодавню трагедію авіакатастрофи в Хауленді, ця подія пропонує момент зцілення та єдності. Для сімей, як-от родина Енн Кросбі, яка планує влаштувати пікнік під арію «Nessun Dorma», це шанс познайомити дітей із мистецтвом. Для інших, як-от молодята з Little Italy, це романтичний вечір під зорями.У той час, коли Клівленд дивиться вперед, до нових економічних і культурних горизонтів, Італійський культурний сад нагадує про силу традицій. 27 липня, коли голоси оперних співаків і рухи танцюристів наповнять повітря, Клівленд підтвердить свою ідентичність як міста, де мистецтво, історія та громада зливаються в єдине ціле.

У суботу та неділю, 28–29 червня 2025 року, подвір’я Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви США на Стейт-Роуд, 9672, наповниться ароматами свіжоспечених пирогів, звуками народних мелодій і теплом української душі. Щорічний Український фестиваль, відомий як «Pierogi Fest», повертається до Норт-Роялтона, пропонуючи не лише кулінарні шедеври, а й потужне свідчення стійкості української діаспори в Огайо. На тлі війни, що триває в Україні, та економічного відродження Клівленда цей фестиваль є чимось більшим, ніж свято культури — це гімн солідарності, вірі та незламному духу громади, що зберігає традиції за тисячі кілометрів від рідної землі.Смак України в серці ОгайоРозташована в передмісті Клівленда, Свято-Троїцька парафія, що належить до Української Православної Церкви США під омофором Вселенського Патріархату, є духовним осередком для української громади округу Каюга. Фестиваль, який щороку приваблює до 10 000 відвідувачів, за даними United Ukrainian Organizations of Ohio, перетворює церковне подвір’я на жвавий осередок культури. Відвідувачі можуть скуштувати пироги з начинками від традиційної картоплі з сиром до екзотичних вишневих і чорничних, які, за словами організаторів, є рідкісною особливістю серед українських фестивалів. «Це не просто їжа, — каже Марія Ковальчук, волонтерка парафії, яка 15 років готує пироги для фестивалю. — Кожен пиріг — це маленька історія про нашу культуру, нашу боротьбу і нашу радість».Кулінарна пропозиція не обмежується пирогами. Гості насолоджуватимуться голубцями, борщем і галушками, приготованими за рецептами, що передаються з покоління в покоління. Гриль-павільйон запропонує ковбаски та шашлики, а намет із випічкою від Ukrainian Cultural Association of Ohio представить медівники та сирники. Дегустація вин від місцевих виноробів Little Italy Wines додасть святкового настрою, а для дітей працюватимуть атракціони, включно зі стіною для скелелазіння та майстер-класами з писанкарства, які, за словами організаторів, у 2024 році зібрали 4000 доларів на гуманітарну допомогу Україні.Культурна мозаїка та духовна єдністьФестиваль — це не лише гастрономічне свято, а й культурна феєрія. Після підписання президентом Зеленським у серпні 2024 року закону про заборону діяльності Української Православної Церкви Московського Патріархату, Свято-Троїцька парафія, що перебуває під юрисдикцією Вселенського Патріархату, стала символом духовної незалежності. Волонтери продаватимуть вишиванки та синьо-жовті стрічки, а всі доходи від аукціону, де розігруватимуться два вишиті костюми, підуть на гуманітарну допомогу біженцям зі Східної України через місію УПЦ США. «Ми не просто святкуємо, — каже Наталка Оришкевич, віце-президент United Ukrainian Organizations of Ohio. — Ми показуємо, що Україна жива в наших серцях».Контекст і викликиФестиваль відбувається в момент, коли Клівленд переживає культурне та економічне відродження. Лише за місяць до події Міжнародний аеропорт Клівленд Гопкінс відзначив своє 100-річчя прольотом літаків Другої світової війни, а в сусідньому Брук-Парку триває будівництво нового стадіону Cleveland Browns. Проте регіон не застрахований від викликів: нещодавня авіакатастрофа в Хауленді та попередження ФБР про кібератаки Scattered Spider на авіаційну галузь нагадують про вразливість громади. Організатори фестивалю, співпрацюючи з місцевою владою, посилили заходи безпеки, включаючи перевірку кіберзахисту платформ для продажу квитків.Свято-Троїцька парафія, заснована в 1950-х роках українськими іммігрантами, які тікали від радянського режиму, залишається осередком духовного життя. З 89 парафіями та 14 971 вірними у 2020 році, за даними U.S. Religion Census, УПЦ США продовжує зростати, пропонуючи богослужіння українською та англійською мовами, щоб об’єднати новоприбулих іммігрантів і нащадків діаспори. Фестиваль, який у 2014 році включав меморіал на честь загиблих на Майдані, цього року вшанує українських захисників, що загинули у війні, з хвилиною мовчання о 13:00 у неділю.Громада, що об’єднуєДля місцевих жителів, як-от Анни Білан, яка щороку відвідує фестиваль із трьома дітьми, це можливість «доторкнутися до України». «Мої діти народилися в Огайо, але тут вони відчувають себе українцями», — каже вона, тримаючи тарілку пирогів. Для інших, як-от Джона Кравця, чиї предки приїхали до Клівленда в 1920-х, фестиваль — це нагода передати традиції наступному поколінню. Безкоштовна парковка біля сусідньої школи Майкла Вайта та доступність громадського транспорту роблять подію відкритою для всіх, хоча організатори радять приїжджати раніше через обмежену кількість місць.Поки Клівленд готується до ще одного культурного літа — від опери в Італійському саду до фестивалів у Пармі — «Pierogi Fest» у Норт-Роялтоні вирізняється своєю душевністю. У світі, де цифрові загрози та геополітичні потрясіння кидають виклик громаді, цей фестиваль є нагадуванням про силу єдності. 28–29 червня Свято-Троїцька парафія стане не лише місцем святкування, а й маяком надії, де пироги, пісні та молитви зливаються в єдине ціле, нагадуючи світу, що Україна — це не лише місце на карті, а й дух, який живе в серцях.

АКРОН, Огайо — У той час, коли міста по всій Америці шукають способи об’єднати громади після років роз’єднання, Акрон, штат Огайо, робить ставку на універсальну мову музики та святкування. Цього літа місто, відоме своєю промисловою історією та стійким духом, запрошує мешканців і гостей на серію безкоштовних концертів у парках, що триватимуть до 14 серпня. Ці концерти, які супроводжуються фестивалями з нагоди 200-річчя міста, обіцяють не лише живу музику, але й ігри, розваги та відчуття єдності, яке так потрібне в наш час.Розпочавшись із першого фестивалю 9 червня в парку Хардесті, серія концертів уже зіткнулася з примхами природи: дощ змусив скасувати відкриття. Проте організатори налаштовані оптимістично, адже попереду ще десятки виступів у різних куточках міста — від парку Фаєрстоун до Самміт Лейк. Кожен концерт, що триває з 19:00 до 21:00, супроводжується фестивальними заходами з 18:00, які включають розфарбовування обличчя, ігри на подвір’ї та місцеві делікатеси. Це більше, ніж просто музика — це спроба Акрона переосмислити себе як осередок культури та спільноти.Розклад, що відображає душу містаЦьогорічний розклад концертів вражає різноманітністю: від джазових імпровізацій Eric Everette Jazz до енергійного фанку Funkology, від блюзових акордів Backstreet Blues Band до ностальгійних мелодій 80’s Ladies. Парки Акрона, від Shadyside до Triangle, стануть сценами для місцевих талантів, таких як Lil Eddy and the Boilermakers, і більш відомих гуртів, як The Silk Band. Кожен виступ — це не лише музична подія, але й данина культурному розмаїттю міста, яке святкує своє 200-річчя.Фестивалі з нагоди ювілею, що відбуватимуться в перший і останній тижні серії, додають особливого шарму. Вони є кульмінацією святкувань, що підкреслюють історичну роль Акрона як промислового центру та його сучасне прагнення до інновацій і спільноти. За словами інсайдерів із мерії, ці події є частиною ширшої стратегії міста, спрямованої на залучення молодих сімей і туристів, які шукають автентичних культурних вражень.Погода як виклик, але не перешкодаПогода, як показав скасований концерт 9 червня, може стати непередбачуваним фактором. Управління парків і відпочинку Акрона оперативно інформуватиме про будь-які скасування через свою сторінку у Facebook, що стало звичною практикою для місцевих жителів. Проте організатори запевняють, що навіть дощ не зможе затьмарити дух цих заходів. “Це Акрон, — сказав один із координаторів, який побажав залишитися анонімним. — Ми звикли до викликів і вміємо їх долати”.Чому це важливоДля Акрона, міста, яке часто залишається в тіні більших сусідів, таких як Клівленд, ці концерти є чимось більшим, ніж просто розвага. Вони є частиною ширшої історії про відродження, про те, як громада може зібратися разом, щоб святкувати своє минуле і будувати майбутнє. У час, коли багато міст борються з економічними труднощами, Акрон використовує музику як спосіб нагадати своїм жителям про їхню спільну ідентичність.Для тих, хто планує відвідати, ось ключові дати та місця:Парк Хардесті: Від джазу Eric Everette Jazz (30 червня) до рок-н-ролу Time Machine (4 серпня).Парк Фаєрстоун: Van Sailin’ (10 червня) і Akron Big Band (15 липня).Shadyside Park: 45RPM (11 червня) і Magnificent Goat Brothers (25 червня).Lawton Street CC: Red Rose Panic (26 червня) і Jul Big Green (3 липня).Triangle Park: One Fine Day (11 липня) і Xcetera (1 серпня).Інші локації: Від Patterson Park до Самміт Лейк, кожен куточок міста матиме свою музичну історію.Заклик до діїЯкщо ви любите живу музику або просто хочете відчути дух Акрона, ці концерти — ідеальна нагода. Візьміть із собою плед, кілька друзів і відкрийте для себе місто, яке звучить так само яскраво, як і його історія. Слідкуйте за оновленнями на сторінці Akron Recreation and Parks у Facebook, щоб не пропустити жодного акорду через примхи погоди. Акрон чекає на вас — і його мелодії варті того, щоб їх почути.

ПАРМА, Огайо — У місті, де рожеві фламінго стали більше ніж просто символом, крадіжка ще однієї семифутової статуї викликала хвилю обурення та смутку. У п’ятницю, 6 червня 2025 року, з перехрестя Бродв’ю-роуд і Сноу-роуд зникла культова статуя, присвячена чотирирічній Аві, онуці місцевого жителя Денніса Васко, яка живе з невербальним аутизмом. Цей злочин, що повторює схожу крадіжку минулого року, не лише образив громаду, але й змусив Парму замислитися над тим, як захистити свої символи в епоху, коли навіть благодійні жести стають мішенню. Поки поліція обіцяє знайти винних, а місто готує заміну, історія фламінго оголює глибші питання про громадську гордість і вразливість.Символ, що об’єднуєФламінго в Пармі — це не просто декоративні птахи. Їхня історія сягає 1960-х, коли пластикові фламінго стали символом кітчевого шарму передмість. Для Парми, міста з населенням 80 000, ці статуї стали талісманами, що втілюють стійкість і місцеву ідентичність. У 2020 році перша металева статуя з’явилася біля вивіски «Parma» в парку Ентоні Зіленскі, профінансована за рахунок пожертв на згадку про жертв раку молочної залози. У квітні 2025 року дві нові статуї, одна з яких — подарунок Васко для його онуки, були встановлені з надією зміцнити цей зв’язок. «Ава любить фламінго, — розповів Васко News 5. — Її радість від них — це те, що надихнуло мене пожертвувати 2000 доларів.»Але радість тривала недовго. У п’ятницю статуя на Бродв’ю зникла, залишивши лише порожній постамент і розбиті серця. «Це відчувається як персональна образа, — сказав мер Тім ДеГітер. — Це не просто метал, це символ для дитини, для сім’ї, для нашого міста.» На X користувачі висловлюють гнів: «Хто краде фламінго, присвячене дитині з аутизмом? Парма заслуговує кращого», — пише @ParmaPride.Дежавю крадіжкиКрадіжка 2025 року — не перша. У травні 2024 року інший фламінго біля вивіски «Parma» було викрадено трьома молодиками — Тейлором Полом Пупкевичем, Маркусом Ентоні Балуе та Девідом Россом Бураком. Зловмисники, спіймані на камерах, намагалися заштовхати статую до багажника, але покинули її пошкодженою. Усі троє визнали себе винними у вандалізмі, отримавши 180 днів умовного ув’язнення, які’ю до, 5000 доларів штрафу та 5000 годин громадських робіт, включаючи 2500 годин на підтримку організацій із боротьби з раком.Ця справа, що набула розголосу, змусила Парму посилити захист статуй, але, як показує нова крадіжка, цього було недостатньо. «Ми живемо у світі камер, — зазначив ДеГітер. — Сховати восьмифутового фламінго важко.» Поліція Парми, відома своєю ефективністю, уже аналізує записи з камер на перехресті та сусідніх бізнесів, сподіваючись швидко знайти підозрюваних.Державний представник Шон Бреннан, який спочатку вважав новину жартом, висловив розчарування. «Це не шкільний розіграш, — каже він. — Наші поліцейські змушені відволікатися від серйозних злочинів, щоб шукати фламінго. Це ганьба.» Бреннан, демократ, який активно просуває місцеві ініціативи, як-от визнання судака офіційною рибою Огайо, бачить у крадіжці виклик громадській єдності.Чому фламінго?Мотив крадіжки залишається загадкою. Дехто припускає, що це витівка випускників, адже червень — сезон шкільних випусків. «Це може бути дурний жарт, але я вже нікому не вірю», — зізнається Бреннан. Інші, як Васко, підозрюють цілеспрямовану злість. «Це зробили дитині, яка не може себе захистити, — сказав він. — Поверніть його, і ми забудемо.» Статуя, вартістю 500 доларів, має більшу сентиментальну цінність, ніж матеріальну, що робить злочин особливо цинічним.Місцеві активісти на X припускають, що повторні крадіжки відображають ширшу проблему: брак поваги до громадського майна в передмістях, де дрібні злочини, як нещодавні пограбування в Парма-Гайтс, стають нормою. Проте ДеГітер відкидає песимізм, наголошуючи на силі громади. «Парма — це місто, де люди піклуються одне про одного, — пояснив він. — Ми не дозволимо кільком злодіям затьмарити наш дух.»Плани на майбутнєМісто не втрачає часу. Запасна статуя фламінго, що зберігалася на випадок надзвичайних ситуацій, буде встановлена на перехресті до кінця тижня. ДеГітер також оголосив про встановлення камери спостереження безпосередньо над новим фламінго, щоб запобігти подальшим крадіжкам. «Ми вчимося на помилках», — запевнив він.Крадіжка припала на незручний момент: у 2026 році Парма святкуватиме 200-річчя, і фламінго стануть центральною темою святкувань. «Це буде яскраво, шокуюче, по-пармськи», — обіцяє ДеГітер, натякаючи на фестивалі, паради та, можливо, нові статуї. Місцеві бізнеси, як-от нещодавно відкритий Jimmy John’s на Бродв’ю, уже готуються долучитися до ювілею, сподіваючись на приплив туристів.Васко, попри розчарування, зберігає надію: «Я хочу, щоб Ава знову побачила свого фламінго, — сказав він. — Я вірю, що поліція Парми зробить усе можливе.» Він закликав злодіїв здатися, попередивши, що затягування лише погіршить їхнє становище. «Ви образили ціле місто. Це не варте того.»Глибший контекстІсторія фламінго у Пармі — це більше, ніж хроніка дрібних злочинів. Це розповідь про громаду, яка бореться за свої символи в часи, коли навіть невинні жести стають мішенями. Парма, як і багато передмість Америки, балансує між ностальгією за минулим і прагненням до оновлення. Зростання населення Клівленда, за даними перепису 2024 року, дає надію на економічне відродження регіону, але такі інциденти нагадують про виклики, з якими стикаються громади на цьому шляху.Поки Парма чекає на повернення свого фламінго, місто готується до нових битв — за безпеку, за єдність, за право залишатися собою. «Фламінго повернеться, — обіцяє ДеГітер. — І ми будемо сильнішими.» Для Ави та тисяч інших жителів Парми ці рожеві птахи — не просто статуї, а символи надії, які ніхто не зможе вкрасти назавжди.

АКРОН, Огайо — У місті, яке дало світу гумові шини та культові дирижаблі, небо над Акроном цього тижня стане полотном для історичного видовища. У вівторок, 3 червня 2025 року, три аеростати Goodyear — Wingfoot One, Wingfoot Two і Wingfoot Three — зійдуться разом у рідному небі Огайо, щоб відзначити 100-річчя першого польоту брендованого дирижабля компанії. Це рідкісне зібрання, востаннє бачене в 2018 році, є не лише святкуванням авіаційної спадщини, а й любовним листом до міста, яке дихає разом із Goodyear. Поки пілоти готуються до польотів над центром міста, а жителі Акрона дістають камери, ця подія нагадує: в епоху реактивних літаків і дронів дирижаблі все ще зачаровують уяву.Століття в повітріРівно сто років тому, 3 червня 1925 року, дирижабль Pilgrim, перший брендований аеростат Goodyear, здійнявся над Wingfoot Lake у Суффілд Тауншип, неподалік від Акрона. Цей політ, що ознаменував початок рекламної ери в авіації, поклав основу для спадщини, яка охопила війни, спортивні арени та голлівудські екрани. Сьогодні Wingfoot One, прикрашений ретро-оформленням у сріблясто-чорних тонах на честь Pilgrim, поведе своїх побратимів — Wingfoot Two з Флориди та Wingfoot Three з Каліфорнії — у триденному «переможному колі» над Акроном. «Це більше, ніж реклама шин, — каже Джо Ербс, старший пілот Wingfoot One, уродженець північного сходу Огайо. — Це спосіб об’єднати людей, показати їм світ із нової перспективи».Goodyear, заснована в Акроні в 1898 році, зробила дирижаблі своїм символом, починаючи з 1910 року, коли компанія почала виробляти гумові покриття для повітряних суден. Від військових дирижаблів Першої та Другої світових воєн до першого прямого ефіру з Rose Bowl у 1955 році, аеростати Goodyear стали синонімом американської винахідливості. Сучасні моделі, як-от Wingfoot One, є напівжорсткими дирижаблями, довжиною 75 метрів, із внутрішнім каркасом, що дозволяє їм маневрувати зі швидкістю до 70 миль на годину та перевозити до 12 пасажирів. «Це не просто ностальгія, — зазначає головний пілот Джеррі Хіссем, який провів 28 років за штурвалом. — Це інженерне диво, яке досі вражає».Де і коли дивитисяСвяткування, прив’язане до біцентенарію Акрона, розпочнеться 3 червня о 11:00 за сприятливої погоди, коли три дирижаблі злетять із Wingfoot Lake State Park за адресою 993 Goodyear Park Blvd, Могадор. Найкращий вид відкриється з набережної парку, де фанати авіації та сім’ї зберуться, щоб зафіксувати історичний момент. О 17:00–18:30 дирижаблі пролетять над Lock 3 (200 South Main St.), де мер Шаммас Малік виголосить свою другу промову про стан міста. «Це символ гордості Акрона», — сказав Малік, чий офіс координує святкування.О 19:35 дирижаблі з’являться над Canal Park під час гри Akron RubberDucks проти Chesapeake Baysox. Перші 1000 уболівальників отримають пам’ятні футболки до ювілею Goodyear. У середу, 4 червня, аеростати знову пролетять над містом, починаючи з 10:00, охоплюючи центр і східний Акрон. Хоча точні маршрути не оголошені, Goodyear радить стежити за небом із відкритих майданчиків, як-от парки чи узбіччя. «Це як полювання за скарбами, — сміється Хіссем. — Ти чуєш їх гудіння, і серце завмирає».Погода, як завжди, може внести корективи. У 2018 році дощ затримав подібний політ, а в 2002 році чотири дирижаблі Goodyear зібралися разом уперше з 1960-х. «Ми залежимо від вітру й сонця, — пояснює Ербс, відставний військовий льотчик, який порівнює політ у формації з танцем. — Але коли все складається, це магія». Для тих, хто пропустить шоу, Goodyear планує відвідати 100 міст у 2025 році, але Акрон залишиться єдиним, де зійдуться всі три аеростати.Спадщина, що літаєДля Акрона, міста, яке виросло разом із Goodyear, дирижаблі — це більше, ніж маркетинг. «Майже кожен тут має зв’язок із компанією, — каже Хіссем, згадуючи родичів, які працювали на заводах Goodyear. — Це наша душа». Музей у Wingfoot Lake Hangar зберігає артефакти, як-от фотографії першого польоту Pilgrim і пасажирські кабіни минулих моделей. У 1928 році один із дирижаблів приземлився на даху універмагу в центрі Акрона, викликавши захват місцевих газет. Сьогодні аеростати Goodyear знялися в таких фільмах, як «Шрам» і «Зірка народилася», і пролетіли над 2000 подій, від Олімпіад до Суперкубків.Але за святковим настроєм ховаються виклики. Дирижаблі, хоч і ефективні для реклами, коштують мільйони в обслуговуванні, а їхня роль у цифрову еру викликає дебати в штаб-квартирі Goodyear. «Дрони дешевші, але вони не мають душі», — написав користувач на платформі X, коментуючи ювілей. Адам Басара, пілот із 12-річним стажем, бачить у дирижаблях щось більше: «Вони надихають. Хтось побачить нас і захоче винайти щось нове».Погляд у небоПоки Акрон готується до шоу, громада згадує свою історію. Від військових дирижаблів, які охороняли конвої під час Другої світової, до пасажирів, як-от Амелія Ерхарт, що підіймалися на борт, Goodyear створив легенду, яка виходить за межі шин. Для Ербса, який називає політ над Акроном «подорожжю додому», і для тисяч жителів, що виглядатимуть у небо, ці три дні — це момент єднання. «Ми не просто літаємо, — каже він. — Ми нагадуємо людям мріяти».Тож беріть камери, шукайте місце з гарним видом і дивіться вгору. У місті, яке навчило світ літати, дирижаблі Goodyear нагадують: деякі мрії легші за повітря.

1 червня 2025 року у місті Бродв’ю-Гайтс (штат Огайо) відбулася подія, що зібрала сотні поціновувачів українського мистецтва та культури — весняний концерт ансамблю українського танцю «Kashtan» під назвою Culture in Motion. Захід проходив у залі середньої школи Brecksville-Broadview Heights High School, де глядачі мали змогу побачити яскраве втілення українського духу через музику, пісню та танець.Ансамбль «Kashtan» вже понад 30 років є невід’ємною частиною культурного життя Клівленда і всього штату Огайо. Від свого заснування у 1979 році під керівництвом Маркіяна Комичака, ансамбль виріс із навчального танцювального гуртка при українській церкві Покрови до справжнього сценічного колективу, який здобув визнання не лише в США, а й за кордоном. Зараз художнє керівництво «Kashtan» здійснюють Джонатан Хейнал і Андреа Комичак Мурал.Весняний концерт 2025 року став черговим свідченням високого професіоналізму, енергії та відданості українській культурі, якою славиться ансамбль. У програмі були представлені як класичні народні танці, так і сучасні інтерпретації українських хореографічних мотивів. Особливу увагу глядачів привернула майстерність наймолодших учасників школи, які впевнено та натхненно демонстрували свої вміння на великій сцені.Родзинкою концерту стали виступи запрошених гостей, серед яких — видатний бандурист Максим Малай, польський фольклорний ансамбль Piast – Polish Artistic Folk Song & Dance Ensemble та ірландські танцівники Murphy Irish Dancers. Їхня участь надала події інтернаціонального забарвлення та ще раз підтвердила: мистецтво єднає народи, відкриваючи двері до глибшого взаєморозуміння і поваги між культурами.Окрім видовищної хореографії, концерт виконував важливу місію — зберігати й передавати українську спадщину наступним поколінням. Як підкреслюють організатори — Українська культурно-освітня асоціація (UCAA), збереження української душі через пісню й танець є головним завданням їхньої діяльності. Саме завдяки таким заходам молодь української діаспори має можливість глибше пізнавати свої корені, вивчати мову, традиції та історію.«Kashtan» за свою багаторічну історію виступав у Чикаго, Піттсбурзі, Філадельфії, Вашингтоні, Нью-Йорку, Детройті, а також на міжнародних фестивалях, зокрема у Львові, де ансамбль здобув гран-прі на Міжнародному фольклорному фестивалі — найвищу нагороду для закордонного українського танцювального колективу.Сьогодні ансамбль продовжує розвиватися, виховуючи нові покоління танцівників, деякі з яких вже стали професійними артистами й викладачами у провідних трупах США та інших країн. Кожен концерт «Kashtan» — це не просто виступ, а емоційна подорож до серця України, що б’ється в ритмі танцю, у звуках бандури, в розмаїтті вишиванок та дзвінких голосах юних артистів.Весняний концерт Culture in Motion залишив у серцях глядачів теплі спогади й гордість за українську спадщину. І поки у США є такі колективи, як «Kashtan», можна бути впевненим: українська культура не лише зберігається — вона живе, розвивається і надихає.Вплив Kashtan на культурне життяKashtan – це не лише школа танцю чи сценічний колектив, а й платформа для розвитку талантів. За роки існування ансамбль виховав численних професійних танцюристів та викладачів, які працюють у відомих колективах США та за кордоном. Їхній успіх є свідченням відданості Kashtan справі збереження та популяризації української культури.Концерт «Kashtan – Culture in Motion» став ще одним доказом того, що українська культура жива та процвітає навіть далеко від батьківщини. Завдяки майстерності виконавців, підтримці громади та невтомній роботі UCAA, Kashtan продовжує надихати глядачів і передавати красу українського народного танцю новим поколінням. Цей вечір у Brecksville-Broadview Heights High School став незабутнім святом музики, танцю та культурної спадщини, яке ще довго залишатиметься в серцях усіх присутніх.

ЧИКАГО — У місті, де хмарочоси цілують небо, а береги озера Мічиган ваблять прохолодою, Чикаго закріпило своє місце серед туристичних перлин Америки. За результатами опитування Tripadvisor, опублікованими 27 травня 2025 року, Місто вітрів посіло п’яте місце серед найкращих літніх напрямків США, поступившись лише Лас-Вегасу, Нью-Йорку, Міртл-Біч і Оушен-Сіті. Понад 2800 мандрівників із США та п’яти інших країн, опитаних щодо планів на літо з 1 червня по 31 серпня, визнали Чикаго магнітом для тих, хто шукає культури, смаку й урбаністичного шарму. У рік, коли місто прийняло рекордні 55 мільйонів відвідувачів, Чикаго не просто тримається в грі — воно переписує правила літнього туризму.Чому Чикаго?Чикаго, із його архітектурними шедеврами, гастрономічною сценою й пульсуючим ритмом, давно перестало бути просто промисловим центром. Опитування Tripadvisor, яке відображає настрої як американських, так і міжнародних мандрівників, підкреслює привабливість міста для тих, хто хоче поєднати міське життя з відпочинком. «Чикаго — це місто, яке має все: від музеїв світового класу до піци глибокого дека й джазових клубів, що оживають після заходу сонця», — зазначає Сара Нельсон, аналітик Tripadvisor. П’яте місце в рейтингу, де домінують пляжні курорти й гральні столи Вегаса, — це свідчення універсальності Чикаго.Місто зачаровує різноманіттям. Millennium Park, із його культовою «Хмарною брамою» (або «Бобом», як називають її місцеві), притягує сім’ї й інстаграм-блогерів. Архітектурні тури річкою Чикаго відкривають історію міста, де кожен хмарочос — це розповідь про амбіції. А гастрономічна сцена, від легендарної піцерії Lou Malnati’s до ресторанів із зірками Michelin, як Alinea, робить Чикаго меккою для гурманів. «Тут є енергія, яка заряджає, — каже Марія Гонсалес, туристка з Мехіко, яка планує відвідати місто в липні. — Це не просто місце, це відчуття».Рекордний рік і глобальна конкуренціяЧикаго не просто тримається в топі — воно б’є рекорди. За даними Choose Chicago, у 2024 році місто відвідали 55,2 мільйона людей, що на 6,5% більше, ніж роком раніше. Цей стрибок частково пояснюється відновленням після пандемії та агресивною маркетинговою кампанією, яка позиціонує Чикаго як цілорічний напрямок. Фестивалі, як-от Lollapalooza, що щороку збирає сотні тисяч меломанів, і Chicago Air and Water Show, де винищувачі гудуть над озером, додають місту літнього магнетизму.У рейтингу Tripadvisor Чикаго обійшло такі популярні напрямки, як Гонолулу й Нешвілл, але поступилося пляжним гаваням Флориди, три з яких увійшли до топ-10. На міжнародній арені Канкун, Париж і Лондон очолили список, але Чикаго залишається конкурентоспроможним завдяки доступності — авіаквитки з Європи до О’Хара часто дешевші, ніж до Нью-Йорка, а готелі пропонують ширший діапазон цін. «Чикаго дає вам мегаполіс за ціною, яка не змушує гаманець тремтіти», — зазначає джерело в туристичній індустрії міста.Виклики й тріумфиТа за блиском туристичного буму ховаються виклики. Чикаго, як і багато великих міст, бореться з проблемами безпеки в окремих районах, що іноді відлякує мандрівників. У 2024 році рівень злочинності знизився на 8% порівняно з попереднім роком, але інциденти, як нещодавня стрілянина в Акроні, нагадують про вразливість урбаністичного життя. Мер Брендон Джонсон, який активно просуває туризм, інвестує в громадські програми, щоб зробити туристичні зони, як The Loop і Magnificent Mile, безпечнішими. «Ми показуємо світу, що Чикаго — це не лише заголовки, а й гостинність», — заявив він на недавній прес-конференції.Місцеві жителі, однак, мають змішані почуття. «Туристи — це добре для економіки, але влітку в центрі не проштовхнутися», — скаржиться Анна Ковальські, власниця кав’ярні в Wicker Park. На платформі X чикагці жартують, що «Millennium Park — це тепер Disneyland для туристів», але визнають, що наплив гостей підтримує малі бізнеси, особливо після економічних потрясінь пандемії.Погляд у майбутнєЧикаго не планує зупинятися. Choose Chicago анонсувала кампанію на 2025 рік, що фокусується на менш відомих перлинах, як-от квартал Pilsen із його мексиканськими муралами чи джазові вечори в Bronzeville. Місто також готується до повернення подій, скасованих через пандемію, зокрема нового гастрономічного фестивалю Taste of Chicago 2.0, який обіцяє стати хітом у серпні. «Ми хочемо, щоб люди бачили не лише хмарочоси, а й душу міста», — каже Лінн Осмонд, директорка Choose Chicago.Поки Лас-Вегас заманює казино, а Нью-Йорк — бродвейськими вогнями, Чикаго пропонує щось унікальне: місце, де культура, історія й смак переплітаються на тлі озера, що мерехтить під літнім сонцем. П’яте місце в рейтингу Tripadvisor — це не просто цифра, а визнання того, що Місто вітрів стало невід’ємною частиною американської мрії про подорожі. Для тих, хто планує літо, Чикаго шепоче: приїжджайте, і ми покажемо вам, чому ми незабутні.

КЛІВЛЕНД, Огайо — У залах Клівлендського музею мистецтв, де класика переплітається з сучасністю, японський художник Такаші Муракамі розгорнув свою барвисту, але глибоко тривожну оповідь. Його нова виставка, «Наступаючи на хвіст веселці», що відкрилася 25 травня 2025 року, зібрала понад 100 робіт — від мультяшних квітів із кров’ю на пелюстках до анатомічних скульптур, що оголюють кістки й серце. Оновлена версія експозиції, яка дебютувала в Лос-Анджелесі, ця виставка є не просто святом поп-культури, а роздумом про травми, що формують суспільства, і про мистецтво, яке їх віддзеркалює. Муракамі, чиї усміхнені квіти прикрашають сумки Louis Vuitton і мерч Головної бейсбольної ліги, запрошує відвідувачів зазирнути за яскраву поверхню — у темряву колективної пам’яті Японії.Мистецтво на межі радості й болюТакаші Муракамі, якого часто називають «японським Енді Ворголом», давно завоював світ своєю естетикою «суперфлет» — глянцевою, мультяшною, але багатошаровою. У Клівленді він виходить за межі комерційного блиску, пропонуючи роботи, що балансують між дитячою наївністю й історичною скорботою. «Люди думають, що моє мистецтво легке, популярне, — сказав Муракамі в інтерв’ю Associated Press. — Але це моя пастка. Я ховаю глибину за кольорами». Ця глибина, за словами куратора Еда Шада з музею The Broad у Лос-Анджелесі, криється в дослідженні травм — від особистих до національних.Виставка, що триватиме до 7 вересня, проводить відвідувачів через три ключові травми Японії: атомні бомбардування Хіросіми й Нагасакі 1945 року, землетрус і цунамі Тохоку 2011 року, що спричинили катастрофу на Фукусімі, та пандемію COVID-19. Хоча прямі образи цих подій відсутні, їхній відгомін відчувається в кожній роботі. Стіна, вкрита квадратними портретами квітів, що плачуть, стікають кров’ю чи впадають у зомбі-подібний транс, створює ефект веселки, яка водночас зачаровує й лякає. «Ці квіти — як ми, — пояснює Шад. — Вони усміхаються, але несуть шрами».Скульптура «Пом і я», де Муракамі та його собака зображені наполовину анатомічно — із видимими органами й кістками, наполовину як звичайні постаті, — є медитацією на роздвоєність. «Це я, розірваний між Японією та Заходом, між тілом і душею», — сказав художник. Інсайдери, знайомі з його творчістю, зазначають, що ця робота відображає особистий досвід Муракамі в Америці, де його сприймали як екзотичного «іншого», попри глобальну славу.Храм і дракони: Духовний вимірПеред входом до головної зали відвідувачі проходять через відтворення Юмедоно — восьмикутної будівлі храму Хорюдзі в Нарі, що символізує буддистське просвітлення. Муракамі, за його словами, черпав натхнення з серіалу «Сьоґун» (2024), який оживив для західної аудиторії самурайську Японію. «Я хотів, щоб люди відчули сакральність перед тим, як увійти в мій світ», — пояснив він. Усередині цієї споруди — чотири нові картини, створені між 2023 і 2025 роками: «Синій дракон Кіото», «Птах-мільйонер Кіото», «Білий тигр Кіото» та «Чорна черепаха Кіото». Ці міфічні образи, виконані в яскравих тонах, відсилають до східної космології, але водночас пульсують сучасною енергією, ніби поєднуючи стародавні храми з неоновими вулицями Токіо.Ця духовна рамка контрастує з комерційною славою Муракамі, чиї колаборації з Louis Vuitton, Kanye West і Billie Eilish принесли йому мільйони. Але в Клівленді він відходить від образу поп-зірки, нагадуючи, що його мистецтво — це діалог із культурою, а не лише товар. «Він грає з капіталізмом, але ніколи не дозволяє йому себе поглинути», — каже джерело, близьке до галерейного світу Лос-Анджелеса.Травма як дзеркало суспільстваЕд Шад, чиї кураторські нотатки стали основою для розуміння виставки, підкреслює її універсальність. «Портрети Муракамі — це не лише Японія. Вони про те, як будь-яке суспільство реагує на біль, як воно лікує рани», — говорить він. Атомні бомбардування залишили шрами в японській психіці, Фукусіма підірвала довіру до технологій, а пандемія викрила крихкість глобалізації. Квіти Муракамі, що то сміються, то плачуть, уособлюють цю подвійність: радість існування поряд із пам’яттю про втрати.Відвідувачі, які блукають залами, відчувають цю напругу. «Я прийшла через квіти, але залишилася через емоції», — каже Емілі Картер, місцева вчителька, яка відвідала виставку в день відкриття. На платформі X користувачі діляться враженнями, називаючи роботи «мультиками з душею» або «веселкою, що кричить». Дехто, однак, критикує Муракамі за комерціалізацію болю, вказуючи на його співпрацю з люксовими брендами. «Чи може мистецтво бути щирим, коли воно продає сумки за 5000 доларів?» — запитує один із коментаторів.Клівленд як сценаВибір Клівленда, промислового міста, що переживає культурне відродження, не випадковий. Музей мистецтв, із його колекцією від Рембрандта до Воргола, давно прагне поєднувати глобальне й локальне. «Муракамі ідеально вписується: він говорить універсальною мовою, але змушує нас дивитися на себе», — каже директорка музею Елізабет Боландер. Виставка, що подорожує з Лос-Анджелеса, адаптована для Клівленда з додаванням нових робіт, що робить її унікальною подією для Середнього Заходу.Для міста, яке бореться з економічними викликами, виставка — це не лише культурний тріумф, а й економічний поштовх. За оцінками місцевих властей, вона може привабити до 50 000 відвідувачів, приносячи мільйони доларів у готелі, ресторани й крамниці. «Це момент, коли Клівленд сяє», — зазначає мер Джастін Бібб, який особисто привітав Муракамі на відкритті.Майбутнє мистецтва Муракамі«Наступаючи на хвіст веселці» — це не лише ретроспектива, а й заява про те, куди рухається Муракамі. У свої 63 роки він залишається невтомним експериментатором, поєднуючи аніме, буддизм і капіталізм у спосіб, який мало хто може повторити. Його нові роботи, як картини Кіото, натякають на повернення до японських коренів після десятиліть західного впливу. «Я хочу, щоб моє мистецтво було мостом між Сходом і Заходом, між минулим і майбутнім», — каже він.Поки відвідувачі блукають залами, минаючи плачучі квіти й міфічних драконів, вони стикаються з парадоксом: мистецтво, яке здається легким, вимагає важкої роботи — як від творця, так і від глядача. У світі, де травми множаться, а веселки стають рідкістю, Муракамі пропонує не відповіді, а простір для роздумів. У Клівленді, де його квіти розцвітають до вересня, цей простір, де його квіти розцвітають до вересня, цей простір стає притулком — і викликом для всіх, хто шукає сенс у хаосі.