У самому серці Клівленда, серед пишних алей культурних садів, височіє монументальна постать Лесі Українки — однієї з найвизначніших постатей української літератури. Пам’ятник, встановлений 24 вересня 1961 року в Українському культурному саду, є не лише художнім творінням, а й живим свідченням незламного духу українського народу та його прагнення до свободи й самобутності.
Цей монумент — важливий культурний і історичний маркер для української діаспори у США. Він розташований у межах Клівлендських культурних садів — унікального комплексу, який об’єднує понад 30 національних садів, присвячених етнічним спільнотам, що зробили свій внесок у розбудову американського суспільства. Український культурний сад, створений у 1940 році, став не лише місцем краси, а й духовним осередком для українців в еміграції.
Ініціатива створення пам’ятника Лесі Українці належала Об’єднаним українським організаціям, Українській жіночій лізі Північної Америки та численним представникам місцевої громади. Урочисте відкриття, на яке зібралося понад тисячу осіб, стало визначною подією для української спільноти в США. Особливо символічною була присутність Ісидори Косач-Борисової — сестри Лесі Українки, яка своєю участю додала події глибоко особистого звучання.
Автором монумента став талановитий український скульптор Михайло Черешньовський, що працював у Нью-Йорку. Його скульптурна композиція в повний зріст втілює не лише зовнішній образ поетеси, а й глибоку символіку. Леся Українка постає в елегантній позі, з поглядом, спрямованим у далечінь — як уособлення духовної величі, незламності та мрійливого устремління до вільного майбутнього. Висота статуї сягає майже 2,9 метра, що додає образу монументальності й підкреслює значення постаті Лесі у національній пам’яті.
Пам’ятник є не лише даниною пам’яті великої поетеси, а й уособленням боротьби українського народу за право на самобутність, мову й культуру. Він промовляє до кожного відвідувача про силу слова, про здатність літератури надихати, об’єднувати та зцілювати націю навіть за тисячі кілометрів від рідного краю. Це місце стало своєрідною святинею для українців Клівленда, простором спогадів, вшанування, родинних зібрань і культурних заходів.
У 2011 році, з нагоди 50-річчя з моменту відкриття пам’ятника та 140-річчя від дня народження Лесі Українки, монумент було урочисто відновлено. Цей жест не лише зберіг пам’ятник у доброму стані, а й підтвердив невичерпну шану, яку продовжує плекати українська громада до своєї історії, культури та героїв.
Пам’ятник Лесі Українці в Клівленді — це більше, ніж бронза й камінь. Це жива історія, закарбована у мистецтві. Це нагадування про силу духу й талант українського народу. Це міст між минулим і майбутнім, між Україною та її синами й доньками на чужині. Він свідчить про те, що навіть у далекій Америці можна зберігати коріння, плекати національну ідентичність і надихати нові покоління українців на любов до своєї культури, мови і свободи.
