У сміливому кроці, який може переписати карту американських вантажних перевезень, Union Pacific оголосила про пропозицію на суму $85 мільярдів для придбання Norfolk Southern, прагнучи створити першу в історії США трансконтинентальну залізницю вартістю понад $200 мільярдів. Ця угода, якщо вона буде схвалена, об’єднає розгалужену мережу Union Pacific на заході країни з потужною присутністю Norfolk Southern на сході, створивши гіганта, здатного безперешкодно транспортувати товари від Тихого океану до Атлантики.
Генеральний директор Union Pacific Джим Вена, досвідчений ветеран залізничної галузі, назвав угоду трансформаційною, стверджуючи, що вона оптимізує ланцюги постачання для сировини та промислових товарів, від деревини Тихоокеанського північного заходу до сталі Піттсбурга. «Залізниці були хребтом американської економіки ще з часів промислової революції, — заявив Вена. — Це об’єднання знаменує наступний етап у їхній еволюції, забезпечуючи швидші та дешевші перевезення в епоху глобальної конкуренції».
Пропозиція передбачає $20 мільярдів готівкою та обмін акціями, оцінюючи Norfolk Southern приблизно в $320 за акцію — значна премія порівняно з її вартістю $260 на початку місяця. Ринки відреагували неоднозначно: акції Union Pacific зросли майже на 2% до $231,03 у передторгових торгах, тоді як акції Norfolk Southern впали на 2% до $280, що свідчить про обережність інвесторів щодо потенційних регуляторних перешкод.
Синергія чи монополія?
Залізниці прогнозують щорічну синергію в розмірі $2,75 мільярда завдяки ефективності маршрутів і скороченню операційних витрат. Об’єднана мережа усуне потребу в передачі вантажів у центральній частині країни, що зараз є слабким місцем у логістиці. Проте угода неминуче зіткнеться з ретельним аналізом з боку Ради з наземного транспорту США (STB), яка після хаотичних злиттів 1990-х років встановила високі стандарти для консолідації залізничної галузі.
Історія слугує суворим нагадуванням. У 1996 році злиття Union Pacific із Southern Pacific спричинило масштабні затори, які паралізували вантажні перевезення на заході США. Аналогічно, поділ Conrail між Norfolk Southern і CSX у 1999 році призвів до хаосу на сході. Ці епізоди змусили регуляторів насторожено ставитися до будь-яких угод, які можуть порушити крихкий баланс у галузі, що перевозить 40% вантажів країни за обсягом.
Доміно консолідації
Якщо угода буде схвалена, вона може спровокувати ефект доміно в галузі, де залишилося лише шість великих вантажних залізниць. BNSF, що належить Berkshire Hathaway Уоррена Баффета, та CSX, ймовірно, відчують тиск, щоб об’єднатися, аби конкурувати з новим гігантом. Канадські залізниці, такі як Canadian National і CPKC, також можуть приєднатися до гонки за консолідацію, прагнучи зберегти конкурентоспроможність на північноамериканському ринку.
Інсайдери галузі припускають, що Баффет, який володіє $348 мільярдами готівки через Berkshire Hathaway, може розглядати можливість останньої великої угоди перед своїм відходом із посади генерального директора. Хоча Баффет нещодавно спростував чутки про залучення Goldman Sachs для консультацій щодо залізничних угод, його історія укладання масштабних угод — як-от придбання BNSF за $26,3 мільярда у 2009 році після приватної зустрічі — свідчить про те, що він може діяти швидко і рішуче.
Регуляторний та економічний розклад
Антимонопольні регулятори, ймовірно, зосередяться на потенційних наслідках для конкуренції та споживачів. Об’єднана залізниця Union Pacific-Norfolk Southern контролюватиме значну частину вантажних перевезень США, що може призвести до підвищення тарифів або погіршення якості послуг, якщо конкуренція послабиться. Водночас залізниці стверджують, що угода сприятиме економічній ефективності, скоротивши час доставки та витрати для виробників і споживачів.
Широкі дебати точаться навколо того, чи готовий STB схвалити таку масштабну консолідацію. Критики вказують на уроки 1990-х років, коли злиття призвели до затримок і економічних втрат. Прихильники ж стверджують, що сучасні технології та покращена логістика можуть пом’якшити ці ризики, дозволяючи галузі адаптуватися до вимог глобалізованої економіки.
Погляд у майбутнє
Пропозиція Union Pacific є не просто фінансовою угодою, а ставкою на майбутнє американської інфраструктури. У той час, як країна бореться з викликами ланцюгів постачання та економічною конкуренцією з Китаєм і Європою, створення трансконтинентальної залізниці може стати вирішальним кроком. Проте шлях до її реалізації буде встелений регуляторними та політичними перешкодами, які перевірять амбіції Union Pacific та її здатність переконати країну в необхідності цього гігантського стрибка.
