Уздовж Карнегі-авеню, цієї артерії, що пульсує в самому центрі промислового Клівленда, помаранчеві бочки та будівельні конуси стали символом не лише прогресу, але й тихої економічної катастрофи. Для місцевих підприємців, як Ленні Вайс, співвласник автомийки Bee Clean Car Wash, яка витримала майже шість десятиліть економічних буревіїв — від стагфляції 1970-х до рецесії 2008-го, — нинішня реконструкція вулиці стала найсерйознішою загрозою. «Скоро настане зима, — каже Вайс з ноткою відчаю, яку я чув від багатьох власників малого бізнесу в подібних ситуаціях по всій країні. — Я не знаю, чи зможемо ми протриматися ще один рік без нашого бізнесу». Його слова відлунюють ширшу реальність: у той час як федеральні інвестиції в інфраструктуру, такі як Infrastructure Investment and Jobs Act, обіцяють довгострокове відродження міст на кшталт Клівленда, короткострокові жертви часто лягають на плечі тих, хто найменше може собі це дозволити.
З лютого цього року Вайс та інші власники бізнесів уздовж Карнегі-авеню — від Східної 55-ї до Східної 79-ї вулиць — б'ють на сполох щодо проекту реконструкції, який перетворив цю жваву магістраль на лабіринт об'їздів і перешкод. Проект, що є частиною амбітного плану «re-inCarnegie» від MidTown Cleveland, спрямований на модернізацію дороги, покращення пішохідної доступності та інтеграцію з громадським транспортом — ініціативи, які, за інсайдерськими оцінками з Департаменту транспорту Огайо, можуть підвищити місцеву економіку на мільйони доларів у довгостроковій перспективі. Але для Вайса реальність інша: клієнти просто не можуть дістатися. Ситуація різко погіршилася, коли будівництво перейшло з південної сторони дороги на північну, блокуючи під'їзди та створюючи хаос, що нагадує мені подібні проекти в Детройті чи Філадельфії, де малі бізнеси втрачали до 30% доходів через тимчасові незручності.
Щоб зрозуміти глибину проблеми, я приєднався до Вайса та репортерки Кейтлін Хант з місцевого News 5 під час поїздки районом — і те, що ми побачили, було переконливим свідченням бюрократичної байдужості. Почавши з перехрестя Східної 55-ї та Карнегі, ми одразу зіткнулися з перенаправленням, яке змусило нас кружляти за знаками об'їзду, що вели назад до тієї самої низки помаранчевих конусів. На Східній 79-й ситуація стала ще заплутанішою: світлофор без чітких вказівок змусив нас повернути на Седар-авеню, покладаючись виключно на локальні знання Вайса, аби повернутися до автомийки. «Багато клієнтів, коли вони з'являються, кажуть: 'Боже! Мені було важко дістатися сюди'», — поділився Вайс, і його слова підкріплюються даними: за оцінками Американської асоціації малого бізнесу, подібні будівельні проекти призводять до втрати клієнтури на рівні 20-50%, особливо в районах з низьким трафіком.
Вайс переконаний, що корінь проблеми — у відсутності адекватного маркування. «Нам потрібно більше знаків, які вказують, як клієнти можуть дістатися до підприємств, де знаходяться перешкоди і як їх об'їхати», — наголошує він. Хант передала ці занепокоєння міській владі Клівленда, і відповідь надійшла електронним листом — типова бюрократична реакція, яку я бачив у багатьох муніципалітетах. Місто повідомило, що один з об'їздів, на який ми натрапили, буде знову відкритий як двосторонній рух через кілька днів після укладання асфальту, використовуючи матеріал, що швидше висихає, аби прискорити роботи та зберегти доступ до бізнесів. «Через характер цих робіт будівництво доріг іноді спричиняє незручності для пасажирів, а також для підприємств на Карнегі», — визнали чиновники, додаючи, що роблять усе можливе для зменшення проблем. Проте на запит про додаткову допомогу — як-от відкриття альтернативних шляхів чи встановлення більше знаків — відповідь була ухильною, без конкретних обіцянок. Це не дивно: за моїми джерелами в міських планувальних органах, бюджети на такі проекти часто не передбачають компенсацій для бізнесів, попри рекомендації федерального уряду.
Для Вайса полегшення може не настати скоро. Прямо навпроти Bee Clean Car Wash, між Східною 79-ю вулицею та Мартін Лютер Кінг Драйв, вже з'явилися перші ознаки другої фази проекту, яка, за офіційними даними міста, розпочалася в липні 2025 року і має завершитися до листопада 2026-го. Ця фаза, що є продовженням робіт, розпочатих ще в 2023-му, обіцяє перетворити Карнегі на сучасну урбаністичну вулицю, але для малого бізнесу це означає ще півтора року невизначеності. У контексті ширшого відродження Клівленда — від реконструкції I-90 до розвитку MidTown — такі історії, як Вайса, нагадують про ціну прогресу. Чи зможе місто знайти баланс між амбітними планами та захистом локальної економіки? Поки що помаранчеві бочки стоять непохитно, а бізнеси борються за виживання, сподіваючись на кращі часи.
