У неділю ввечері «Оклахома-Сіті Тандер» увійшли в історію, здолавши «Індіана Пейсерс» із рахунком 103-91 у сьомій грі фіналу НБА, щоб здобути перший чемпіонський титул франшизи з часів переїзду із Сіетла у 2008 році. Шай Гілгеус-Александер, увінчаний званням MVP ліги, став архітектором цієї перемоги, набравши 29 очок і 12 передач, підтвердивши, що його зірковий сезон завершився тріумфом. Ця перемога, вистраждана в напруженій серії, що тримала вболівальників у напрузі до останньої секунди, стала не лише тріумфом для «Тандер», але й символом нової ери в НБА, де молоді команди з глибиною складу кидають виклик усталеній ієрархії.
Цей титул став другим для франшизи, яка виграла чемпіонат як «Сіетл Суперсонікс» у 1979 році. Проте для Оклахома-Сіті, міста, що роками жило мрією про власний банер, це був момент катарсису. З 84 перемогами в регулярному сезоні та плей-оф, «Тандер» зрівнялися з легендарними «Чикаго Буллз» 1996-97 років за кількістю перемог за сезон, поступаючись лише «Голден Стейт» 2016-17 (88) і «Буллз» 2015-16 (87). «Це не просто перемога, це заява, — сказав головний тренер Марк Дейгно, чий стратегічний геній став ключем до успіху. — Ми показали, що захист все ще виграє чемпіонати».
Серія проти «Пейсерс» була справжнім випробуванням. «Індіана», яка розпочала сезон із результатом 10-15, здійснила вражаючий прорив, дійшовши до фіналу вперше з 2000 року. Вони вели 1-0 і 2-1, спираючись на швидкісну атаку та глибину складу, але втрата зіркового захисника Тайріса Халібертона через травму ахіллового сухожилля в першій чверті сьомої гри стала фатальним ударом. «Ми боролися до кінця, — сказав Паскаль Сіакам, форвард «Пейсерс», який набрав 16 очок і 13 підбирань. — Але без Тайріса нам не вистачило іскри». Бенедикт Матюрін, з 24 очками і 13 підбираннями, намагався заповнити прогалину, але «Тандер» використали свою нищівну оборону, змусивши суперників зробити 23 втрати, які перетворилися на 32 очки.
Третя чверть стала переломною: «Тандер» переграли «Пейсерс» 34-20, створивши 13-очкову перевагу завдяки влучним триочковим Лу Дорта та невпинній енергії Джейлена Вільямса, який додав 20 очок. Чет Холмгрен, ще одна молода зірка, завершив матч із 18 очками, демонструючи, чому «Тандер» вважаються наймолодшою командою-чемпіоном після «Портленд Трейл Блейзерс» 1977 року. «Ми знали, що це наш момент, — сказав Гілгеус-Александер, якого визнали MVP фіналу. — Уся наша робота, усі жертви привели нас сюди».
Для «Пейсерс» ця поразка стала болючим нагадуванням про втрачені можливості. Команда, яку багато хто недооцінював, довела свою силу, змусивши серію дійти до сьомої гри — першої у фіналах НБА з 2016 року. Легенда «Пейсерс» Реджі Міллер, який був присутній на грі, визнав: «Ця команда має серце. Вони були так близько». Проте травми, зокрема розриви ахіллового сухожилля у Халібертона, Джеймса Вайзмена та Айзеї Джексона, стали надто важким тягарем. За даними джерел у тренерському штабі «Пейсерс», Халібертон, який підписав п’ятирічний контракт на $244,7 мільйона, може пропустити значну частину наступного сезону, що ставить під сумнів майбутні перспективи команди.
Ця перемога «Тандер» також підкреслила зміну парадигми в НБА. За останні сім сезонів сім різних команд виграли титул, що є безпрецедентним в історії ліги. Під керівництвом комісара Адама Сільвера, який за 12 років бачив дев’ять різних чемпіонів, НБА стала ареною, де молоді, збалансовані склади, як-от «Тандер», кидають виклик традиційним суперкомандам. «Це нова НБА, — сказав Сільвер у післяматчевому коментарі. — Глибина, захист і молодість переписують правила».
Для Оклахома-Сіті, міста, яке пережило економічні труднощі та трагедії, цей титул став моментом єднання. Фанати, які заполонили Paycom Center, вигукували імена Гілгеус-Александера та Дорта — двох канадців, які стали 11-м і 12-м гравцями з Канади, що виграли титул НБА. «Це для нашого міста, — сказав Сем Престі, генеральний менеджер «Тандер», тримаючи трофей Ларрі О’Брайена. — Ми будували цю команду з вірою в молодь і дисципліну».
Поки в Оклахома-Сіті готуються до чемпіонського параду, а банер «Тандер» готується піднятися під дах арени, «Пейсерс» повертаються до Індіани з високо піднятою головою, але з гірким присмаком втраченої мрії. Для обох команд ця серія стала свідченням їхньої стійкості. Але в цю ніч «Грім» прогримів голосніше, і Оклахома-Сіті святкує початок нової династії.
