У п’ятницю ввечері, коли смертоносні торнадо проносилися від Канзасу до Кентуккі, залишивши за собою слід із 20 загиблих і тисячі зруйнованих будинків, офіс Національної метеорологічної служби (NWS) у Джексоні, штат Кентуккі, мав би бути зачиненим. Скорочення, запроваджені Департаментом ефективності уряду під егідою Ілона Маска, змусили агентство економити, закриваючи офіси після робочого дня. Але цієї ночі метеорологи працювали в авральному режимі, відчайдушно відстежуючи шторми, які загрожували мільйонам. Ця сцена — не виняток, а тривожний сигнал: у той час, як США стикаються з дедалі частішими торнадо, виснажена NWS балансує на межі своїх можливостей, викликаючи занепокоєння серед експертів і чиновників.
Шторми міцнішають, ресурси тануть
2025 рік уже позначений як один із найактивніших сезонів торнадо в історії США. Центр прогнозування штормів NWS у Нормані, штат Оклахома, зафіксував 883 повідомлення про торнадо станом на травень, що на 35% перевищує середній показник для цієї пори року. Лише за вихідні шторми вразили Міссурі, Арканзас, Оклахому й Техас, де ризик нових торнадо у вівторок оцінювався в 10% для 10,6 мільйона жителів. Але в той час, як природа випробовує Америку, NWS бореться з іншою кризою: нестачею людей.
Скорочення, ініційовані адміністрацією Трампа, залишили ключові офіси NWS критично недоукомплектованими. У Джексоні, штат Кентуккі, 25% посад вакантні; у Луїсвіллі — 29%; у Вічіті, штат Канзас, — 32%. «Ми робимо все можливе, але це як гасити пожежу з напівпорожнім відром», — визнає Річ Томпсон, провідний синоптик Центру прогнозування штормів у Нормані. Його слова відображають реальність агентства, яке, попри технологічні досягнення, залежить від людського фактора — метеорологів, чиї знання й пильність рятують життя.
Виснаження на межі катастрофи
Колишні співробітники NWS, багато з яких були звільнені під час попередніх скорочень, малюють похмуру картину. «Вони видають прогнози вчасно, але це тримається на чистій волі, — каже Ельберт «Джо» П’ятниця, ексдиректор NWS. — Ви не можете змушувати людей працювати 80 чи 120 годин на тиждень безкінечно. У якийсь момент вони не розрізнять, що бачать на радарі». Професор метеорології Університету Оклахоми Говард Блустайн, який у неділю переслідував шість торнадо, додає: «Якщо станція недоукомплектована, якість прогнозів падає. Це неминуче».
У Джексоні, де шторми забрали майже 20 життів, офіс зміг працювати лише завдяки понаднормовим змінам і підтримці сусідніх підрозділів, розповідає прес-секретарка NWS Еріка Гроу Сей. Але це тимчасове рішення. «У нас є клейка стрічка, але дірки в човні множаться», — каже Том ДіЛіберто, звільнений метеоролог, порівнюючи ситуацію з судном, що тоне. За інсайдерською інформацією, деякі офіси NWS працюють із мінімальним штатом, де один синоптик може одночасно аналізувати радар, випускати попередження й відповідати на запити місцевих властей — завдання, яке раніше розподілялося між кількома спеціалістами.
Кліматична рулетка: Чому торнадо більшають
Зростання кількості торнадо не є випадковістю. За словами експертів, тепліше повітря з Мексиканської затоки, температура якої цього року на кілька градусів вища за норму, заряджає атмосферу вологою, створюючи ідеальні умови для потужних штормів. «Це як додавання пального в двигун», — пояснює Блустайн, зазначаючи, що зіткнення вологого повітря з холодними фронтами через струминну течію породжує торнадо більшої сили. Професорка атмосферних наук Університету штату Огайо Яна Хаузер додає, що зміна клімату робить атмосферу непередбачуваною: «Деякі дні ми ніби перезаряджаємо її, а в інші — вона слабшає».
Цього року торнадо фіксуються раніше, ніж зазвичай, у штатах, як-от Алабама, Джорджія й Міссісіпі, де зимові місяці раніше були надто холодними для таких явищ. Але зв’язок між кліматичними змінами й торнадо залишається складним. «Ми краще розуміємо, як клімат впливає на зливи чи спеку, але з торнадо все неоднозначно», — визнає Гарольд Брукс із Національної лабораторії сильних штормів. Проте одне ясно: населення в зоні ризику зростає, а разом із ним — потенційні втрати.
Технології проти людської втоми
Технологічний прогрес, від покращених радарів до супутникових даних, зробив прогнозування торнадо точнішим. Але, як зазначає Карен Косіба, директорка мережі метеорологічного обладнання FARM, «радар не замінить людину, яка інтерпретує дані й вирішує, як попередити громаду». Скорочення бюджету також урізали запуски метеорологічних аеростатів, які надають ключові дані про атмосферу, і обмежили виїзди метеорологів для тренінгів із місцевими чиновниками. «Ми втрачаємо не лише людей, а й зв’язки з громадами, які залежать від наших попереджень», — каже Луїс Уччелліні, ексдиректор NWS.
У зоні так званої Алеї торнадо — регіону, що охоплює Техас, Оклахому, Канзас і Міссурі, — де торнадо є частиною життя, брак ресурсів відчувається особливо гостро. Місцеві офіси, як у Вічіті чи Джексоні, не лише видають попередження, а й координують дії з екстреними службами, що вимагає чіткості й швидкості. «Коли у вас 20% вакансій, щось неминуче вислизне», — попереджає Уччелліні.
Погляд у майбутнє: Ризик, якого можна уникнути
Поки NWS бореться з нестачею кадрів, американці в Алеї торнадо готуються до нових ударів. Губернатори Міссурі й Арканзасу вже оголосили надзвичайний стан, а Національна гвардія допомагає розбирати завали. Але без належного фінансування й укомплектування NWS ризики зростатимуть. «Це не питання, чи станеться катастрофа, а коли», — каже Брукс, вказуючи на дедалі щільнішу забудову в зонах ризику.
Для громад, які покладаються на точні прогнози, скорочення NWS — це не просто бюрократична проблема, а загроза життю. У Нормані, де метеорологи працюють у скромному офісі, оточеному полями, Томпсон зберігає оптимізм: «Ми зробимо все, що в наших силах». Але його слова звучать як заклик до дії: Америка не може дозволити собі економити на тих, хто стоїть між штормом і життями її громадян. У світі, де клімат стає дедалі жорсткішим, метеорологи — це не просто вчені, а вартові, чия пильність визначає, чи вдасться уникнути наступної трагедії.
